Студенти ЕГФ ЗНУ відзначили 86-річчя геніальної української письменниці і поетеси Ліни Костенко

Ліна Костенко

19 березня видатній українській письменниці, поетесі-шістдесятниці Ліні Костенко виповнюється 86 років.

Ліна Костенко – перлина сучасної української літератури. Її твори не лише цікаві та влучні, а й глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством, а зброя її – твори. Вона вміє зачепити, змусити думати, мріяти та діяти. Твори Ліни Костенко перекладені англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами.

Страшні слова, коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись,
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Сьогодні день народження, який має святкувати кожний. Бо про кожного іменинниця Ліна Василівна Костенко у своїх віршах сказала — про діда й бабу на призьбі, в яких чужі онуки обривають шовковицю, про розумну, сильну і раниму жінку, про Марусю Чурай, про філософа, про закоханого, молодого і старого, хто пройшов війну і хто грається в словесний пінг-понг, про Сковороду, про історію, про народ. Якби почати в нашій вітчизні повернення культу Поета, то кришталевішого символу Поета не знайти. І що для літераторів нетрадиційно, слово у Ліни Костенко є і діло — ні прірви між ними, ні щілини, ні тіні. Від скількох нагород відмовилася, від скількох книжок і звань, знає тільки вона сама. Не гординя — гідність стоїть на сторожі її творчості і життя. І ювілейний вечір в Національній опері на завтра Ліна Костенко теж «не взяла», хоч і прийшли, і попросили, і дали. Мабуть, не любить угод.
Паростки Помаранчевої революції проросли тоді, коли з’явилися перші книжки Ліни Костенко. Хай вибачають решта шістдесятників, але саме її вірші були тоншими і точнішими. Камертон, налаштований на вічність.
Максималістська етика особистості — а хіба може бути етика особистості іншою? — у довершеній поетичній формі. Довершений — вбирає в себе і значення «вишуканий».
Тільки усвідомлення своєї етнічної, родової пам’яті приводить особистість до довіри до собі подібних. Але, хто вони, Їй подібні? І хто той Народ, який подійбний Їй? Чи є сумнів у тому, що Вона подібна своєму Народові? Соціологічно — ніякої подоби. Є підстави припускати, що більшість тих, за кого Вона кладе свою душу, не усвідомлює принесеної жертви. Але хіба Той, до кого звернені молитви, не почує щирих слів?
Її — почує. Бо вона вимагає не від Бога. Вона вимагає від нас. Нічого більшого, ніж бути подібними до Нього. В милосерді.
Для чого Народ породив Її? Щоб Вона його відроджувала. Таке от суспільно-філософське привітання з Днем народження. Многая літа вам, Ліно Василівно!
Але краще за неї ніхто не скаже і не напише. Ми розсудили, що вірші Ліни Костенко в її День народження будуть найкращим подарунком для всіх нас.

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.

Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутніть.

Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.